І без війни себе вбивають люди.
Це нас вбиває особистий гріх.
А варто лиш обмитись Агнця кров'ю,
І станеш чисто-білим, наче сніг.
Христос до Себе кожного голубить,
Як матінка маленьке немовля.
Це сатана людськії душі губить.
А Бог дає прощення і життя!
До покаяння кличе і покути.
До зречення, до саморозп'яття, -
За кожним вибір: як нам далі бути!?
В Словах Христа є радість, майбуття.
Та світ й донині тішиться гріхові.
Христа Закони кинуті на бік.
Чи прагнеш ти Христової любові?
Господня кров могутня змити гріх!
*
"А до всіх Він промовив: Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме щоденно свого хреста, та й за Мною йде.
Бо хто хоче душу свою зберегти, той погубить її, а хто ради Мене згубить душу свою, той її збереже". (Євангелія від Луки 9:23-24)
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Вот сижу я опять... - Юстина Южная Это мой старый стих, но он до сих пор мне нравится.
Что бы не происходило в жизни, Бог может успокоить мятущееся сердце и дать покой.
"Спокойно ложусь я и сплю, ибо Ты, Господи, един даешь мне жить в безопасности". Пс. 4:9
"Напрасно вы рано встаете и поздно просиживаете, едите хлеб печали, тогда как возлюбленному Своему Он дает сон." Пс. 126:2
(Написано когда-то в девяностых...)
